Настала весна – прийшла пора посадки плодових дерев на присадибних ділянках, в садах, на дачах.
Хвороби – це одна з актуальних проблем, яка виникає при вирощуванні саду. Серед них – бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal), включений до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні».
Цю хворобу без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою, адже живителями є понад 170 видів рослин. Найчастіше уражуються рослини родини розоцвітих (Rosaceae) Високочутливими до бактеріального опіку є: кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, піраканта, странвезія, вишня, персик, абрикос, троянда, слива, тощо. Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби - до повної загибелі рослин, особливо саджанців.
Опік плодових наносить величезну економічну шкоду садівництву багатьох країн. Вперше розвиток цієї хвороби спостерігався на груші та айві у штаті Нью-Йорк (США) наприкінці XVIII ст. Згідно даних Європейської та Середземноморської Організації Карантину та Захисту Рослин (ЄОКЗР), в Європі вогнища бактеріального опіку зареєстровано майже в усіх європейських країнах (крім Фінляндії). В Азії – в Ізраїлі, Лівані, Туреччині, Йорданії та Ірані; на Африканському континенті – в Єгипті, Алжирі, Марокко. В Україні вперше збудник хвороби виявлено у 1999 р. в Чернівецькій області. Пізніше виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області.
Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Характерна ознака хвороби – уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка.
Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби – «опік плодових».
Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації – ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев) та осінній. Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18 +29°С. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до бурштинового кольору (бактеріальний ексудат).
Основними переносниками збудника на невелику відстань є комахи-запилювачі. На великі відстані бактеріальний опік може бути перенесений насамперед з рослинами-господарями, що містять приховану інфекцію, садивним матеріалом і прищепами. Збудник опіку може розповсюджуватися комахами (попелиці, бджоли, оси, мухи, джмелі, фітофаги - попелиці, галиці), птахами, з дощем і повітряними масами. Ураження рослин посилюються при недотриманні правил дезінфекції і недбалості при догляді, обрізуванні, щепленні. Для попередження занесення і розповсюдження
небезпечного карантинного захворювання – бактеріального опіку плодових –
необхідно дотримуватись нескладних правил:
- купувати саджанці плодових і декоративних культур слід лише в тих підприємствах, які займаються вирощуванням і реалізацією посадкового матеріалу і проходять постійний фітосанітарний контроль;
- ретельно оглядати зовнішній вигляд кожного саджанця, який купуєте;
- проводити боротьбу зі шкідниками саду;
- проводити дезінфекцію садового інвентарю;
- систематично проводити обстеження саду на наявність ознак захворювання.
Глянець