Вперше ясенева смарагдова вузькотіла златка в Україні була виявлена у 2019 році на території Луганської області. Цей карантинний шкідник з площі зараження - 5 га в 2019 році, набув широкого розповсюдження. В 2020 році територія на якій був виявлений склала 523 га.
Що потрібно знати про цього шкідника.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових,так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі. Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Її природний ареал – листяні ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню.
Морфологічні та біологічні особливості.
Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолотевим забарвленням довжиною 7,5-15,00 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкодочинність.
Здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, протягом 2-3 сезонів може загинути від 35 до 100 % уражених дерев.
Виявлення. На ранніх стадіях заселення дерев златкою (1-й рік) встановити досить важко. Для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видаляти кору з живих дерев.
Способи поширення. Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку.
Основними заходами недопущення подальшого розповсюдження комахи є:
- вчасне виявлення при проведенні візуальних моніторингових обстежень та за допомогою феромонних пасток ;
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Відповідно до статті 33,34 Закону України «Про карантин рослин» у разі виявлення карантинного шкідника на відповідній території запроваджується карантинний режим та застосовуються відповідні фітосанітарні заходи:
- інспектування та фітосанітарна експертиза (аналізи) об’єктів регулювання;
- здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;
- заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання;
- фумігація об’єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів;
- технічна переробка об’єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому закном.
Личинка в товщі деревини
Хід личинки та некроз тканин
Глянець