Сховища до приймання насіння нового врожаю починають готувати відразу після звільнення їх від насіння або зерна старого врожаю. Зернові склади мають бути сухими. В сирих складах насіння легко пошкоджується пліснявою, бактеріями та комірними шкідниками.
У чистому й знезараженому стані мають зберігатись зерноочисні машини, транспорт, тара. Мішки і брезенти зазвичай зберігають в окремих приміщеннях.
Важливо своєчасно виявити зараженість шкідниками сільськогосподарської продукції з тим, щоб вибрати якнайефективніший захід його ліквідації. Для запобігання розвиткові шкідників хлібних запасів необхідно додержувати встановлених режимів зберігання.
За 2-3 тижні до засипання зерна чи насіння нового врожаю проводять знезаражування (дезінсекцію) приміщень свіжогашеним вапном або агрохімікатами (розчинами, аерозолями, емульсіями і суспензіями для вологої дезінсекції та порошкоподібними препаратами), розкладають отруєні принади для знищення гризунів.
Після очищення і знезаражування насіннєсховищ складають акт про їх готовність до приймання зерна та насіння нового врожаю.
Насіннєві склади повинні бути обладнані термометрами, психрометрами, вологомірами, термоштангами для вимірювання температури в насінні, щупами, відрами, вагами, інвентарем для прибирання, а також засобами протипожежної безпеки.
Для вентилювання приміщень бажано використовувати також стаціонарні або пересувні вентиляційні установки. Необхідно постійно стежити за тим, щоб відносна вологість повітря в складах не перевищувала 60%. А найкращою температурою для зберігання насіння вважається 5-10°С.
На зберігання закладають нормально розвинене, здорове, не травмоване насіння, вологість якого знаходиться в межах або нижче критичної. Також важливим є недопущення змішування насіння різних сортів та генерацій.
Дотримання цих правил дозволить зберегти насіння без втрати його посівних якостей.
Глянець