Іспанський рудий слимак (Arion lusitanicus Mabille) – це інвазійний вид, який потрапив в Україну понад 10 років тому разом із сільськогосподарською продукцією (салат та капуста), завезеною з південно-східної Польщі. Так, тривалий час його реєстрували лише на західній Україні, а наразі шкідник активно наступає і на інші території України.
Це небезпечні шкідники, які живляться будь-якою органікою, не лише рослинного (капустою, огірками, помідорами, баклажанами, кабачками, перцем, картоплею, морквою, кукурудзою, квасолею, суницями, чорнобривцями, хризантемами, плодовими деревами та ін.), а й тваринного походження (мертвими тваринами, екскрементами, представниками свого виду), дуже швидко розмножуються та поширюються, залишаючи після себе знищені врожаї. Вони є переносниками гельмінтів. Іспанські слимаки становлять велику загрозу всій екосистемі, а людям зокрема завдають значних економічних збитків, оскільки псують врожаї. Натомість, у них майже немає природних ворогів, вони є стійкими до перепадів температури (можуть зимувати у ґрунті до 10 см) і пречудово почуваються у нашому вологому та сонячному кліматі.
Іспанський слимак досягає розмірів від 8 до 20 см. Забарвлення мінливе (від темно коричневого чи бурого до яскраво помаранчевого). З правого боку посередині мантії розташовується дихальний отвір. Вони є гермафродитами, тобто у їх статевій системі об’єднані чоловічі та жіночі органи. Тому дуже часто відбувається самозапліднення. На першій стадії свого розвитку всі особини є самцями, які лише у наступній фазі перетворюються на самок, щоб відкласти яйця (до 500 шт.).
Сьогодні можливими методами боротьби з іспанським слимаком є:
- систематичний вилов на городах і знищення;
- вкопувати у ґрунт невеликі ємності із пивом, до якого слимаки небайдужі, і потім збирати їх;
- перед початком перших заморозків або у відлигу перекопати ґрунт на городі. Пізнє перекопування ґрунту порушує зимовий сон цих шкідників, які сховались у різні заглиблення та щілини для зимової сплячки, що сприяє загибелі їх нащадків;
- висаджувати в міжряддях «смачну» для слимаків культуру – салат, який прийме основний удар на себе;
- заохочувати в себе на ділянках природних ворогів, а саме жаб, вужів, ящірок, їжаків, курей та качок, а також турунів, жуків-стафілінів, хижих павуків, багатоніжок, які живляться молюсками та їх яйцями;
- не можна безсистемно використовувати потужні інсектициди. Це підриває чисельність жуків, які контролюють слимаків;
- підтримувати на присадибних ділянках максимальне різноманіття рослин (слимаки не живляться жорстко опушеним листям фацелії, рудбекії та ін.);
- проводити профілактику (утримуватись від використання компосту і мульчі з інших рослин);
- максимально очистити ділянку від потенційних схованок (сміття, дрова) слимаків;
- уважно обстежувати посадковий матеріал та субстрат на наявністю слимаків та їх яєць;
- покласти десь дощечку, полити навколо неї водою (слимаки сховаються під неї), потім підняти її та механічно їх знищити;
- сіяти та садити рослини рано навесні, щоб вони мали змогу зміцніти ще до масового відродження слимаків з яєць;
- регулярно висапувати бур'яни, а восени, після збору врожаю, не залишати на ділянці ніякої рослинності;
Нажаль, одноосібна боротьба не принесе бажаного результати, оскільки слимаки будуть сповзатись з сусідніх ділянок, варто домовлятися із сусідами про спільні дії.
Глянець