В період набрякання та розпускання бруньок у плодових дерев відбувається відродження та активізація шкідників. Плодові дерева заселяють садові довгоносики (сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, яблуневий квіткоїд). Із зимуючих яєць відроджуватимуться попелиці, кліщі, медяниці. Пізніше виходитимуть із місць зимівлі гусениці листокруток. У осередках поширення – занедбаних насадженнях, активізуються гусениці білана жилкуватого та золотогуза, з-під щитків виходитимуть гусениці яблуневої молі.
Довгоносик сірий бруньковий (брунькоїд). Пошкоджує всі плодові породи, малину, смородину і аґрус.
На плодових деревах довгоносики з’являються в період розпускання бруньок, масово – в фенофазу зеленого конуса, або через неділю після розпускання бруньок яблуні. Живляться лише вдень, спочатку вигризають бруньки, пізніше – грубо об’їдають молоді листки та живляться бутонами. Вночі спускаються на ґрунт.
Яблуневий квіткоїд – літаючий довгоносик, пошкоджує яблуню, грушу.
Жуки на деревах з’являються до розпускання бруньок яблуні і живляться спочатку бруньками, потім пуп’янками. Самки відкладають яйця в середину пуп’янків. Відродившись, личинки живуть в середині пуп’янків, живляться генеративними органами квітки, в результаті чого бутони не розпускаються і засихають. Такі засохлі коричневі бутони добре помітні в період цвітіння.
Казарка. Жук вишневого з золотисто-зеленим відтінком кольору.
Жуки масово з’являються за 5 днів до цвітіння яблуні. Казарка розпочинає живитись бруньками, вигризаючи їх вміст, пізніше – розетками бутонів, квітками, зав’язями, а потім - м'якушем плода. Після відкладання самка підгризає плодоніжку плода, він падає на землю і загниває.
Букарка. Жук зелено-синього кольору, з'являється в період розпускання бруньок плодових дерев після переходу середньодобової температури через +10˚С. Харчується - наколюючи бруньки.
Попелиця. Зимують запліднені яйця на молодих пагонах біля основи бруньок. Личинки та імаго висмоктують сік із бруньок, що набрякають і що розпускаються, заселяють нижній бік листків, зелені пагони, іноді зав’язі. Пошкоджене листя скручується і відмирає. Пагони затримуються в рості й викривлюються. На сильно пошкоджених деревах плоди дрібнішають, на них часто розтріскується шкірочка.
Кліщі проколюють епідерміс із нижнього боку листка і висмоктують сік рослини. У місцях проколів клітини знебарвлюються і відмирають. Пошкоджені ділянки поступово зливаються і займають всю листкову пластинку. Зовні це проявляється зміною забарвлення листка на мармуровий, потім бурий, з остаточним всиханням.
Розанна листокрутка. Зимують яйця на корі стовбурів і гілок. Гусениці проникають у бруньки, скелетують молоде листя, виїдаючи в ньому круглі отвори, проникають у бутони і вигризають тичинки, маточки й пелюстки. Гусениці згортають листя в трубочки, пошкоджують також зав’язі й плоди.
Білан жилкуватий. Найбільшої шкоди гусениці завдають навесні, вигризаючи бруньки, які набрякають і розпускаються. Гусениці об’їдають листя, залишаючи тільки грубі жилки. Пізнати наявність комахи легко по «шовковим ниткам», якими шкідник обплітає пошкоджені листя.
Золотогуз. Шкідник пошкоджує всі плодові та багато лісових порід. Гусениці весною починають живитися бруньками, потім скелетують листя, стягують їх павутиною в щільне гніздо. Метелики золотогуза літають ввечері і вночі, відкладають яйця на нижній бік листків. Яйцекладка має вигляд продовгуватих золотистих подушечок.
Яблунева міль. Вихід та живлення гусені розпочинається до розпускання бруньок. Шкодять гусениці, об’їдаючи листя із зовнішнього боку і обплітаючи їх павутиною. Суха й спекотна погода сприятиме її розвитку, і навпаки, прохолодна і волога зумовлюватиме підвищену загибель личинок. На пошкоджених гусінню деревах засихатимуть листки, знижуватиметься кількість і якість урожаю, зменшиться приріст пагонів, порушиться процес закладання плодових бруньок.
Заходи захисту від шкідників:
- Механічні. У присадибних садах струшування жуків на брезент з подальшим їх знищенням. Цей захід доцільно проводити ранньою весною до початку відкладання яєць. Також для боротьби ефективне застосування клейових поясів.
- Біологічні. Приваблення в сад комахоїдних птахів.
- Хімічні. Обробка плодових дерев та кущів хімічними препаратами також допоможе позбутися шкідників у саду.
До набрякання бруньок провести обробку препаратами, діючою речовиною яких є концентрат мінерально масляної емульсії.
Під час розпускання бруньок для захисту дерев від пошкодження яблуневою міллю, садовими довгоносиками ( сірого брунькоїда, квіткоїда, казарки, букарки), білана жилкуватого, золотогузом, листокруткою провести обприскування препаратами з діючими речовинами: тіометоксам, дельтаметрин, хлорпірифос, проти парші та гнилі провести додавання препаратів, діючими речовинами яких є: манкоцеб, ципродиніл, гідроксид міді, метирам та інші, дозволені до використання в Україні.
Під час відокремлення бутонів, для попередження ураження рослин та для знищення шкідників ( пильщика, листокрутки, шовкопрядів, мінуючої молі, медяниць, попелиць) провести обробіток препаратами з діючими речовинами хлорпірифосу, диметоату, тіаметоксаму, проти парші і моніліального опіку додати - дифеноконазол, тіофанат-метил, ципродиніл, тебуконазол та інші.
Гарного настрою та гарних врожаїв!
Глянець