Новини

Вода – найважливіший природний ресурс нашої планети, який забезпечує розвиток живої природи та впливає на життя людини. Вживання неякісної питної води може негативно впливати на стан здоров’я населення.

В Україні гігієнічні вимоги та критерії безпеки питної води визначені Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, згідно яких мікробіологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних захворювань у людини.

Забруднення централізованих та децентралізованих джерел та водопровідних мереж в основному відбувається під час аварій на спорудах і розподільчих мережах. Із патогенних збудників інфекційних захворювань, фактором передачі яких може бути вода, основні це: сальмонели, шигели, віруси, зокрема ентеровіруси, аденовіруси та вірус гепатиту А. Крім них існують умовно-патогенні мікроорганізми, які довготривало виживають у воді централізованих та децентралізованих джерел та водопровідних мережах, до яких відноситься кишкова паличка, ентерококи, які здатні спричиняти гострі кишкові інфекційні захворювання. Наявність цих збудників вказує на фекальне забруднення питної води та неприпустима.

Вода водогонів, індивідуальних свердловин і шахтових колодязів як на території приватних домоволодінь, так на вулицях сільських населених пунктів, кількість нітратів у якій перевищує гігієнічну норму, є небезпечною для здоров’я населення. Нітрати можуть мати органічне походження, причиною якого є використання азотовмісних добрив на присадибних ділянках або результатом фекального забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення джерел водопостачання є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби, тощо.

Вживання такої питної води може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Захворювання виникає внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін крові, чим обумовлене значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Особливо у групі підвищеного ризику немовлята та діти віком до 3 років, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають захворюваннями дихальної, серцево-судинної систем.

Тому для приготування їжі та питних цілей зазначеним категоріям осіб слід використовувати питну воду гарантованої якості, зокрема фасовану або бутильовану столову.

Перевищення інших неорганічних компонентів, які у нормі допускаються у незначних кількостях у воді суттєво на стан здоров’я не впливають, але погіршують органолептичні якості води. Зокрема, може бути змінено її смак, присмак, запах, прозорість, колір. Для видалення надлишкової їх кількості необхідно встановлювати специфічні фільтри та очисні установки.

Слід відзначити, що як мікробне, так і хімічне забруднення води практично не змінюють її органолептичних властивостей (смак, запах, колір), тому не викликають підозри щодо її безпечності.

Отже, адекватна оцінка якості та безпечності питної води на відповідність визначеним санітарно-хімічним та мікробіологічним показникам безпеки можлива лише за результатами лабораторних досліджень.

Територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щороку здійснюється контроль якості питної води та вживаються заходи впливу відповідно повноважень. В квітні поточного року спеціалістами Держпродспоживслужби області також здійснено відбір зразків води у населених пунктах Сумського, Охтирського і Конотопського районів, які перебували під тимчасовою окупацією. За результатами проведених лабораторних досліджень відхилення від гігієнічної норми були виявлені за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками безпеки. Зокрема, перевищення нормативу заліза загального – у 30% та показників, що вказують на фекальне забруднення води (загальних колі-форм та ентерококів) – майже у 8% з числа відібраних зразків.

Крім того, власникам та балансоутримувачам джерел централізованого водопостачання було невідкладно рекомендовано вжиття заходів щодо приведення якості питної води до вимог державних санітарних норм ДСанПіН 2.2.4-171-10 з послідуючим контрольним дослідженням. Пріоритетними заходами являються:

• проведення ревізії та ремонту споруд і мереж водогонів централізованого водопостачання;
• впровадження сучасних технологій добування та очищення питної води;
• упорядкування зон санітарної охорони джерел та споруд водопостачання на водозаборах;
• здійснення систематичного виробничого контролю безпечності та якості питної води у місцях водозаборів та по всій мережі споживання.

При облаштуванні та утриманні шахтових колодязів потрібно дотримуватись наступних правил:

• не облаштовувати колодязі в низинах, заболочених місцях і на ділянках, що затоплюються паводковими водами;
• розміщувати індивідуальний колодязь у приватних домоволодіннях на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вигрібна яма вбиральні, яма для нечистот, мережі каналізації, тваринницькі майданчики);
• не рідше 1 разу на рік проводити чищення та дезінфекцію з одночасним поточним ремонтом споруд кріплення.
• паспортизація шахтових колодязів загального користування.

Слідкуйте за якістю води, яку споживаєте, і будьте здорові!