Незабаром весняні свята і на ринках міст з’явиться попит на живі квіти, зокрема на гіацинти. Це одні з найперших квітів, які пробуджуюються після зимової сплячки. Гіацинти наряду з іншими рослинами також хворіють, але найбільш небезпечною є жовта хвороба гіацинтів. Основний шлях проникнення її з ареалів у вільні зони - ввезення цибулин з внутрішньою інфекцією, а також вегетуючі заражені рослини у контейнерах.
Перші ознаки захворювання жовтої хвороби гіацинтів з’являються на листках, осі суцвіття у вигляді водянистих, жовтих або коричневих смуг вздовж жилок листка. У вологу погоду на поверхні листка виступає жовтий слиз. Уражені рослини відстають у рості, не квітнуть; їх листки, починаючи з верхівок, жовтіють, стають коричневими і нарешті засихають.
Через судинну систему листків збудник жовтої хвороби гіацинтів проникає в лусочки цибулин, на поверхні яких, частіше з внутрішнього боку, з’являються спочатку дрібні, пізніше – значних розмірів, випуклі видовжені плями, що добре помітні за жовтим кольором на білій здоровій тканині лусочок.
При сильному ураженні денце цибулин загниває і легко продавлюється при натисканні пальцем. У деяких випадках хворі цибулини за зовнішнім виглядом не відрізняються від здорових, їх поверхня не має навіть слабких ознак хвороби: денце тверде, коріння нормально розвинене. Однак, на повздовжньому розрізі таких цибулин помітні ділянки тканини характерного жовтого кольору.
Цибулини зі слабкими ознаками захворювання, висаджені в грунт, спочатку розвиваються нормально, а потім припиняють рости, дають укорочену квітконіжку, на якій квіти розкриваються нерівномірно і передчасно опадають, кінці листків починають жовкнути, а вздовж жилок з’являються видовжені водянисті темно-жовті смуги і плями. Бактерії, розвиваючись у судинних пучках і закупорюючи їх, припиняють тим самим рух води до листків. Спостерігається явище в’янення, що є однією з характерних ознак хвороби. Із сильним ураженням цибулин рослини або не розвиваються взагалі, або ледь виступають з-під землі. Кінці листочків таких рослин залишаються закритими, жовтіють і склеюються бактеріальним слизом.
Патоген поширюється з хворими цибулинами, дощем, через інструменти, а також комахами. Бактерії проникають через дрібні поранення і продихи.
Забороняється завезення зараженого садивного матеріалу з заражених зон країн розповсюдження захворювання. Імпортний садивний матеріал гіацинтів повинен бути розміщеним в інтродукційно-карантинних розсадниках чи оранжереях. Для своєчасного виявлення захворювання необхідне триразове обстеження в період проростання, цвітіння й викопування.
Глянець